Досвід роботи Комунального закладу
"Луганська середня загальноосвітня школа I-III ступенів №45"
по інтегрованому навчанню дітей з особливими освітніми потребами.
Мартинов Володимир Леонідович,
директор КЗ ЛСЗШ №45 т.0504262126.
Дан Олена Олегівна,
психолог КЗ ЛСЗШ №45, т.0504252252
У Комунальному закладі "Луганська середня загальноосвітня школа I-III ступенів №45" з 2003 року проводиться експериментальна робота регіонального рівня з адаптації та соціалізації дітей з особливостями психофізичного розвитку в масову школу шляхом інтеграції.
У нашій школі в десяти класах (з п'ятого по десятий) навчається 81 учень із особливими освітніми потребами.
За даними опитування ЮНЕСКО, встановлено, що 3/4 країн визнають необхідність розвитку інтегрованого навчання дітей з особливими освітніми потребами. Вивчення проблем інтеграції є одним з пріоритетних напрямків наукових досліджень у більш ніж половині всіх країн, що брали участь в опитуванні.
Соціальна інтеграція розуміється нами як остаточна мета спеціального навчання, спрямованого на включення індивідума в життя суспільства. Освітня ж інтеграція, будучи частиною інтеграції соціальної, розглядається як процес виховання й навчання особливих дітей разом зі звичайними.
В Україні налічується більш 160 тисяч дітей - інвалідів у віці до 16 років.
Величезна потреба в навчанні таких дітей і в нашій області та місті.
Інтеграція - не нова для України проблема. У масових дитячих садках і школах перебуває багато дітей з відхиленнями в розвитку. Ця категорія дітей украй різнорідна й "інтегрована" з різних причин у середовище однолітків, що нормально розвиваються. Умовно цих дітей можна розділити на чотири групи:
діти, чия "інтеграція" не вільна й обумовлена тим, що відхилення в розвитку не було виявлене;
діти, батьки яких, знаючи про особливі проблеми дитини,з різних причин прагнуть навчати його в масовому дитячому садку або школі. Нажаль, лише для частини з них таку форму навчання можна визнати ефективною, більшість через кілька років навчання, не відповідного до особливих потреб дітей, все-таки опиняються в спеціальних установах або навіть повністю "випадають" із системи освіти;
діти, які в наслідок тривалої корекційної роботи, проведеної батьками й фахівцями, підготовлені до навчання в середовищі однолітків, що нормально розвиваються, у результаті чого фахівці рекомендують їм інтегроване навчання. Надалі такі діти, як правило, одержують лише епізодичну корекційну допомогу;
вихованці спеціальних дошкільних груп і класів у масових дитячих садках і школах, чиє навчання й виховання здійснюється з урахуванням відхилень у їхньому розвитку, але спеціальні групи й класи нерідко виявляються відособленими, ізольованими.
Хотілося б коротко проаналізувати досвід інтегрованого навчання учнів у нашій школі.
Чого ми досяглися за вісім років?
Наша школа є школою- партнером ЛУГАНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОИНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ (ЛОІППО). За перші п'ять років експерименту була створена модель навчально-виховної роботи в загальноосвітній школі, спрямована на адаптацію й соціалізацію дітей, які мають відхилення в психофізичному розвитку, у масову школу шляхом інтеграції.
Напрацьований досвід комплектації класів учнями. Учні в спеціальні класи направляються на підставі висновку міської психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК). Наповнюваність таких класів від 8 до 12 учнів. Тісна взаємодія із ПМПК дає нам можливість комплектувати класи дітьми одного віку з однієї патологією. Ми працюємо з дітьми, яким встановлено діагноз: олігофренія легкого й середнього ступенів.
Наступним результатом нашої роботи є наявність професійно підготовлених педагогів. Зараз Луганський національний університет імені Т.Шевченка випускає фахівців- дефектологів (корекційних педагогів) для роботи із зазначеною категорією дітей, але типові штатні розклади шкіл не передбачають наявності таких фахівців. У нашій школі це завдання вирішене додатковими 3- ма ставками (дефектолог, логопед, психолог по девіантній поведінці). Додатково до цього ЛОІППО організував курси післядипломної освіти вчителів як корекційних педагогів. За два останні роки 47 учителів школи пройшли ці курси. Це новий напрямок роботи ЛОІППО як відповідь на соціальний запит.
Для інтегрованого навчання необхідні спеціальні підручники й навчальні посібники, методична література, якої немає у вільному продажі. Друкується вона на замовлення Міністерства освіти обмеженим тиражем і розподіляється серед інтернатних установ на рівні області. Розв'язати проблему забезпечення підручниками учнів з особливими освітніми потребами, що навчаються в масовій школі можна шляхом спеціального замовлення літератури.
У ході експериментальної роботи ми дійшли висновку, що діти з особливими освітніми потребами відповідно до свого діагнозу повинні сидіти за одномісними партами. Враховуючи підвищену стомлюваність у класних кімнатах повинні бути м'які модулі для короткочасного відпочинку. Цю проблему нам вдалося розв'язати завдяки спонсорській допомозі людей, небайдужих до проблем дітей -інвалідів. Завдяки спонсорам у школі з'явилися тренажерна зала та сенсорна кімната, які так необхідні для реабілітації дітей- інвалідів.
Заняття в сенсорній кімнаті проводяться з використанням м'якого освітлення й спокійної музики, для того, щоб дитина почувала себе спокійно й безпечно. Заняття діляться на два етапи:
1 етап - підготовчий (2-3 заняття), протягом цього етапу дитині надається можливість спонтанної взаємодії з обладнанням сенсорної кімнати. Протягом другого й третього занять дитина знайомиться з іншими дітьми під спостереженням психолога (при груповій роботі). У дітей формується позитивний емоційний настрій на заняття, що є важливим для виявлення внутрішніх конфліктів. Крім того, триває діагностика поведінки й особливостей спілкування дітей з метою остаточного формування групи.
На даному етапі корекції використовуються різні комунікативні ігри (як вербальні, так і ті , що базуються на парадигматичних засобах спілкування). Для цього застосовується прозора колона зі світловим і повітряно-кульковим ефектами на м'якій платформі з кутовим дзеркалом - 5-7 хвилин, "сухий басейн" - 10-15 хвилин.
Загальна тривалість одного заняття на першому етапі - 25-30 хвилин.
2 етап - реконструктивний або основний, його метою є корекція неадекватних емоційних і поведінкових реакцій.
Психотехнічними прийомами на даному етапі є сюжетно-рольові ігри, розігрування проблемних життєвих ситуацій. Ці ігри сприяють емоційному відреагуванню й витісненню негативних переживань. Дитина навчається самостійно знаходити потрібні способи поведінки й форми емоційного реагування.
Крім групових психокорекційних ігор на основному етапі використовується психорегулююче тренування, основною метою якого є пом'якшення емоційного дискомфорту, формування прийомів релаксації, а також розвиток навичок саморегуляції та самоконтролю. Психорегулююче тренування проводиться з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей дитини. Заняття проводяться два рази на тиждень із невеликою (до 5 учнів) групою або індивідуально.
Заняття поділяється на 3 блоки:
- заспокійливий, у процесі якого використовується вербально- музична психокорекція з метою зняття психічної напруги. Дитина перебуває або в сухому басейні, або зручно розташовується на м'яких модулях (крісло-мішок, м'який острів, м'яка трапеція, крісло-трансформер).Основне освітлення вимкнене ,крім басейну з різнокольоровим підсвічуванням.
- релаксаційний, метою якого є навчання дітей релаксуючим вправам.
Дитині пропонуються зорові стимули, спрямовані на зняття тривожності й створення позитивних установок на наступні заняття. Тут використовуються таке сенсорне обладнання як: пано "Зоряне небо", дзеркальна куля, професійне джерело світла з кольоровим фільтром і прилад динамічного заливання світла, які створюють на протилежній стіні світлову пляму з переливами різноманітних фарб і візерунків ,що змінюються. Чарівне видовище, що нагадує північне сяйво привертає увагу, створює поетичний настрій, сприяє релаксації й розвитку фантазії.
Вправи виконуються під музику.
-відновлюючий - після досягнення релаксації під певну музику діти виконують спеціальні вправи, спрямовані на корекцію настрою, на розвиток комунікативних навичок, перцептивних процесів та ін. Тут використовуються елементи психогімнастики.
Корекція сенсорно-перцептивной та інтелектуальної діяльності
Методика корекційної роботи заснована на поетапнім включенні й синхронізації всіх сенсорних потоків через різні види стимулюючого впливу й, що особливо важливо, самостійної діяльності дитини, яка сприяє розвитку розумових здібностей.
Психологічна корекція розумового розвитку дитини містить у собі розвиток сенсомоторних функцій, наочно-образного й словесно-логічного мислення.
При складанні психокорекційної програми враховується форма психічного дезонтогенеза й ступінь тяжкості порушення розвитку психічних функцій.
Корекція базується на подальших напрямках:
- навчання дітей різним предметно-практичним маніпуляціям із предметами різної форми, величини, кольору;
- формування наочно-образного мислення в процесі конструктивної й образотворчої діяльності.
Для цього використовується дидактичний модуль "Черепаха" з накидкою для розвитку дрібної моторики рук, просторового сприйняття й наочно-діючого мислення, тактильна доріжка з наповнювачами (сенсорна доріжка), Монтессорі- матеріали (тактильні пластинки, важкі дощечки, рамки й вкладки).
Робота з дітьми, що мають порушення емоційно-вольової сфери в сенсорній кімнаті.
Велика різноманітність стимулюючих впливів дозволяє також надавати допомогу дітям, що страждають синдромом раннього дитячого аутизму.
Дітям з даною патологією особливо приємна гра зі світлом, звуком, піском. При налагодженні контакту з аутичною дитиною психолог користується ситуацією, що дає додаткову можливість виконання спільної дії, що викликає в дитини позитивні емоції. У ситуації максимального впливу різних подразників дорослий опиняється особливо необхідним дитині, а дитина змушена вступати з ним у контакт, що дає позитивні результати при корекції раннього дитячого аутизму.
Комбінація різних стимулів (музики, кольору, запахів, тактильних відчуттів) здійснює різні впливи на психічний та емоційний стан дитини: як заспокійливе, розслабляюче, так і тонізуче, стимулюче, відновлюче. Це допомагає понад збудливих і гіперактивних дітей заспокоїти, а пасивних і малоемоційних - активізувати, налаштувати на більш продуктивну взаємодію з фахівцем.
Корекція порушень мови з використанням сенсорного обладнання.
Багато дітей із системними порушеннями мови (дизартрією, заїкуватістю, алалією) можуть одночасно мати відхилення в емоційно-вольовій, руховій, сенсорній сферах, тому вчитель- логопед активно використовує обладнання сенсорної кімнати у своїй діяльності. Так використовується релаксаційний блок у роботі із заїкуватими дітьми. На етапі обмеження мови створюється певне світловий та звуковий фон заспокійливого характеру. У цей час логопед проводить логопедичний і вібромасаж дитині, яка розміщена за бажанням або на кріслі- трансформері, або на одному з м’яких модулів для зняття напруги,а інші діти зайняті улюбленими справами (малюванням, грою з модулем "Черепахою", викладанням візерунків на тактильній панелі)
Для розслаблення м'язів кистей рук, передпліч, шиї, ніг у дітей з дизартрією й із заїкуватістю проводять ігри зі светло- волоконними нитками й м'ячами в сухому басейні. Так само для релаксації дитини й наступного проведення логопедом зондового масажу язика використовуються крісло-трансформер і м'які модулі.
Тому що дитина в сенсорній кімнаті не зазнає ніяких впливів зовні й відчуває себе в цілковитій безпеці, це сприяє розвитку психічних процесів (відчуття, сприйняття, уваги, пам'яті, мислення), органів почуттів, вестибулярного апарату, корекції особистісних особливостей, релаксації й результативної корекції порушень мови. Крім того, сенсорна кімната забезпечує швидке встановлення позитивного емоційного контакту між дитиною й дорослим, що підвищує рівень довіри й поваги до дорослого й спрямовує дитину на ефективну й результативну діяльність.
Із усього вищесказаного стає зрозуміло, що процес інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в масову школу досить непростий, пов’язаний з труднощями як матеріального так і інтелектуального плану, але в той же час є життєво необхідним у сучасних умовах. Практика роботи нашої школи показує, що інтеграція учнів з особливими освітніми потребами в масову школу може бути успішною й має право на життя. Свій узагальнений досвід роботи ми презентували на Всеукраїнській виставці "Сучасна освіта - 2008".
Колись Яну Амосу Коменскому поставили запитання: " Чи можна навчати інвалідів, яким через фізичні вади в повній мірі не можна прищепити знання?" Великий педагог відповів: "З процесу освіти не можна виключити нікого, крім нелюдини."
Працюючи з дітьми, які мають особливі освітні потреби, 60% яких мають статус "інвалід дитинства", ми замислилися про подальшу долю наших випускників, про їхнє професійне навчання. От уже протягом трьох років паралельно з навчанням у школі десятикласники одержують робочі професії (швачка, столяр- будівельний тесля) на базі Міжрегіонального центру медичної, соціальної й професійної реабілітації інвалідів. Там же вони проходять безкоштовний курс медичної реабілітації.